Наш стан

Ви коли-небудь замислювалися над тим, як Ісус описав би ваші нинішні стосунки з Ним? Можливо, Він сказав би, що вони міцні, а може, що в минулому були міцніші. А як Спаситель охарактеризував би Свій народ останнього часу? Ця характеристика міститься в уривку Об’явл. 3:14–22. Насамперед, Христос наголосив, що Він — «вірний та істинний Свідок, початок Божого творіння» (Об’явл. 3:14). Вірний та істинний Свідок завжди говорить прямо і чесно.

Спаситель запевняє нас, християн останніх днів, що знає кожного з нас. Ми не гарячі і не холодні та вважаємо, що нічого не потребуємо. Минають дні і тижні, ми проводимо трохи часу з Богом то тут, то там, гадаючи, що цього достатньо. Проте це не так. Насправді ми потребуємо Його значно більше, ніж можемо собі уявити. Звичайно, найкращий стан — любити Ісуса всім серцем і жити для Нього. Проте Господь запевняє: краще не любити Його зовсім, ніж бути байдужими. Він попереджає, що «виплюне» нас «зі Своїх уст» (вірш 15, переклад І. Огієнка), оскільки ми такі погані на смак. Ісус ще не вчинив цього і просить нас негайно зробити сміливий вибір.

«Купувати» означає здійснювати обмін. Ісус щедро пропонує обміняти нашу байдужість на Його золото, білий одяг і мазь для очей. Господь хоче зробити нас духовно багатими, покрити нас одягом Своєї досконалої праведності та відкрити нам очі, щоб ми побачили, як постійне спілкування з Ним змінює абсолютно все. Він пропонує нам все необхідне, бо знає, що ми самі не можемо забезпечити себе. Спаситель спроможний це зробити і зробить, але тільки у відповідь на наше бажання.