Для подальшого дослідження

Мета вивчення Біблії — пізнати Бога і зростати у взаєминах із Ним, бо вічне життя полягає саме в тому, аби перебувати з Тим, кого ми любимо (див. Івана 5:39; 17:3).

Частиною будь-яких стосунків є взаємна зацікавленість. Ми читаємо в тексті Об’явл. 3:20, що Ісус прагне мати спілкуватися з нами, але нам необхідно усвідомлювати: як творіння, ми завжди можемо дізнатися більше про нашого Творця. Подібно до шахтаря, котрий видобуває дорогоцінні камені, ми маємо постійно шукати їх у Біблії. Завжди можна знайти більше, незалежно від того, скільки разів читали певні історії чи уривки з Біблії. «Яким би не був інтелектуальний розвиток людини, нехай вона ні на мить не вважає, що немає потреби в ретельному безперервному пошуку у Святому Письмі більшого світла. Як народ, ми всі покликані бути дослідниками пророцтв» (Е. Уайт. Поради письменникам і редакторам. С. 41).

Нам також не слід намагатися пристосувати Біблію до власних людських поглядів чи думок. «Як нам досліджувати Писання? Чи будемо ми закріплювати наші доктрини одну за одною, а потім намагатися зробити так, щоб усе Писання відповідало нашим усталеним думкам, або ж звернемося до Писання і будемо вимірювати наші теорії з усіх боків істинами Писання? Багато з тих, хто читає і навіть викладає Біблію, не розуміють дорогоцінної істини, яку вони викладають або вивчають... Багато хто надає словам Писання такого значення, яке відповідає їхній власній думці» (там само. С. 36).

Запитання для обговорення:

Підсумок: Особисте вивчення Біблії лежить в основі живих міцних стосунків з Богом. У XXI столітті Святе Письмо промовляє до нас так само виразно, як і в минулі часи. Подібно до того, як підтримуємо нашу дружбу, ми повинні шукати способи зберегти своє релігійне життя живим, перебуваючи в Ісусі та довіряючи Його обітниці про Слово: «Воно до Мене не повертається порожнім, але виконує Мою волю, звершуючи те, заради чого Я його послав» (Ісаї 55:11).